Warning: html_entity_decode(): charset `UTF-8;' not supported, assuming utf-8 in /home/user782/public_html/catalog/controller/information/news.php on line 130 Відмовитися від КОРО. Що буде далі?
(0629) 410 - 810
(066) 513 - 52 - 84
(063) 305 - 55 - 47
(096) 116 - 88 - 12

Відмовитися від КОРО. Що буде далі?

Право відмовитися від застосування КОРО є у всіх суб’єктів господарювання. Обов’язкова умова лише одна: такий СГ має пообіцяти, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюватиметься аж до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії.
Власне, це має бути не стільки обіцянка, скільки рішення, оформлене у вигляді розпорядчого документа (наказу чи розпорядження).
У такому випадку суб’єкт господарювання має право (про що ми писали тут):
не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві за ф. №1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО);
скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву за ф. №2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО).
Копія такого документа надається до заяви про скасування реєстрації КОРО.
 
Як подати заяву на скасування КОРО?

Заяву про скасування КОРО суб'єкт господарювання подає до ДФС за місцем реєстрації КОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування. У разі викрадення КОРО суб'єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до ДФС копію відповідного документа органу поліції.
За п. 5 глави 3 розд. ІІ Порядку №547 заяви на скасування  можуть бути подані уповноваженою особою або самим суб’єктом господарювання. При цьому заяви можна подати у паперовій та електронній формах.
ДФС уже розробила та впровадила формат для подання цієї заяви в електронній формі: F/J 1314802 - Заява про скасування КОРО та/або розрахункової книжки за ф. № 2-КОРО. Про це ми писали тут.
 
Що буде далі?

Податківці не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування КОРО проводять скасування реєстрації книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС.
Також ця інформація заноситься у реєстраційне посвідчення. Зокрема, для РРО у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» (абз. 5 п. 2 розділу ІІІ Порядку РРО).
Відповідно, якщо раптом вимикають постачання електроенергії або Інтернету, здійснювати таким СГ розрахункові операції без резервного РРО не можна. Якщо ж все гаразд, то працюємо далі без такої книги, приймання готівки від покупців та видача їм розрахункових документів (чеків) залишається без змін.
А оприбуткування готівки у  такому разі має проводитися без застосування КОРО (п. 11 Положення № 148):

*оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів;
*оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пп. 44.3 ПКУ (1095 днів!);
*оприбуткування та облік фізичними особами-підприємцями отриманих доходів здійснюється в Книгах обліку доходів і витрат (або Книгах обліку доходів) у порядку, визначеному ПКУ.

Тобто відсутність КОРО не заважає суб’єкту господарювання оприбуткувати готівку і не призведе до штрафів. Головне, правильно оформити відмову від її застосування.





Відключено електроенергію: як проводити розрахунки через РРО?

Якщо підприємство користується КОРО, то у її розділі 2 слід обліковувати розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО

ДФС  нагадує, що згідно з п. 1 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіна від 14.06.2016 р. №547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок реєстрації КОРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім суб’єктів господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, зобов’язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).
Суб’єкти господарювання, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

*зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;
*скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 гл. 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Відповідно до п. 9 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 – 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 – 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 – 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 гл. 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).
Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіна від 14.06.2016 р. №547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.


18.06.2019

Top